|
|
|
Новини
|
|
| Кобилецька_ВС | Дата: Четвер, 07.03.2013, 14:43 | Сообщение # 1 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
| Новини
|
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: Понеділок, 18.03.2013, 17:33 | Сообщение # 2 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
| Методичний посібник «Психологічний супровід ліворуких дітей в умовах навчального закладу».
Формат друку: А5, 90-110 стор. (буде уточнено при верстці)
Автор: І. Чикунова, психолог ДНЗ
Посібник містить як теоретичний матеріал щодо особливостей ліворуких дітей, так і корекційно-розвивальну програму для дітей 5-6 років життя «Заняття з ліворукими дітьми». Матеріал програми спрямований не лише на врахування особливостей таких дітей у роботі психолога, а й на розвиток просторової орієнтації, загальний розвиток моторики, підготовку до письма, розвиток психічних функцій у дитини.
Дана програма рекомендована у якості інструментарію практичного психолога по роботі з ліворукими дітьми.
Посібник рецензовано науковцями і практиками та визнано як такий, що рекомендований до використання спеціалістами психологічної служби системи освіти (рецензії додаються). Посібник було подано для експертизи до Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи за результатами якої складено відповідний висновок.
Посібник рекомендовано для практичних психологів ДНЗ та психологів, які працюють з дітьми 1-ших класів.
Ціна посібника – 20 грн.
|
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: Понеділок, 18.03.2013, 17:41 | Сообщение # 3 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
| Особливі діти в закладі і соціальному середовищі О. В. Гаврилов
Навчальний посібник.– Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009. – 308 с.
ISBN 978-966-496-085-1
У навчальному посібнику розкриваються питання організації роботи з дітьми, які мають помірний і тяжкий ступінь розумової відсталості. Автором зроблена спроба об’єднати і узагальнити наукові та практичні доробки спеціалістів як України, так і країн зарубіжжя. У посібнику аналізується історичний шлях надання допомоги цим дітям, сучасний стан організації роботи з ними у нашій країні, наведена класифікація розумової відсталості за ступенем вираженості інтелектуального порушення, запропоновані деякі напрацювання з діагностики актуального рівню їхнього розвитку, ґрунтовно описані методики формування комунікативної та практично-діяльнісної поведінки.
Навчальний посібник розрахований для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за напрямком підготовки „Корекційна освіта”, викладачів, вчителів, вихователів спеціальних дошкільних закладів та реабілітаційних центрів, батьків, всіх, кому не байдужа доля дітей з особливими потребами.
Відредаговано Кобилецька_ВС - Понеділок, 18.03.2013, 17:46 |
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: Понеділок, 18.03.2013, 18:01 | Сообщение # 4 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
| Щодо профілактичної роботи з запобігання правопорушенням
та злочинності серед дітей та учнівської молоді
наказ МОН, молоді і спорту України від 11.02.2013 р. № 1/9-96
Відредаговано Кобилецька_ВС - Понеділок, 18.03.2013, 18:10 |
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: Понеділок, 25.03.2013, 11:25 | Сообщение # 5 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
| Учасники АТМП презентували інтелектуальний продукт
13 березня цього року в актовій залі Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся звіт авторських творчих майстерень педагогів та вручення свідоцтв про підвищення кваліфікації її учасникам.
У роботі взяли участь: Володимир Дутчак, перший заступник директора департаменту освіти і науки молоді та спорту обласної державної адміністрації; Іван Будзак, перший заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації та Роман Зуб’як, ректор обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Роботу авторських творчих майстерень представили: вчителі іноземної мови (керівник – Володимир Граціанський, учитель англійської мови Коломийської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 6 Коломийської міської ради, спеціаліст вищої категорії, старший учитель); вчителі-предметники та вчителі початкових класів (керівник – Лілія Козак, учитель інформатики Надвірнянської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 3 Надвірнянської районної ради, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист); вчителі трудового навчання (керівник – Леонід Крижанівський, учитель трудового навчання Богородчанської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 1 імені Олекси Гірника Богородчанської районної ради, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист); практичні психологи дошкільних навчальних закладів (керівник – Галина Нижник, практичний психолог Коломийського дошкільного навчального закладу № 2 “Дударик” Коломийської міської ради, спеціаліст першої категорії).
АТМП створені з метою вдосконалення змісту й розширення форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, максимальної мобілізації інтелектуальної еліти вчительства на освітні реформи, освоєння професійного творчого досвіду педагогів, стимулювання праці вчителів новаторів. Результатом їх роботи є створення кінцевого інноваційного інтелектуального продукту, який учасники презентували і захистили на даному звіті.
|
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: Понеділок, 22.04.2013, 15:47 | Сообщение # 6 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
| Вітаємо усіх працівників психологічної служби
з Днем психолога!
Знаменитий психолог минулого століття Жан Піаже передбачив, що у XXI столітті психологія стане провідною наукою.
Його прогноз починає збуватися.
Часто говорять, що психологія - це наука про душу, з якої виключено дослідження душі. Психологія відповідає на питання про те, чому людина веде себе так чи інакше.
Життя людини - дуже непередбачуване і бурхливе. Воно може дарувати нам хвилини щастя і, в той же час, приносити багато клопоту, неприємностей і розчарувань . Іноді людині важко утримати тягар цих проблем на своїх плечах, і вона може втратити надію, віру в себе, а найголовніше - своє здоров'я. Тоді на допомогу приходить психолог, який завжди допоможе відродити віру та впевненість у себе, знайде переконливі слова підтримки та розради або ж просто зуміє вислухати і почути….
Бажаємо Вам і Вашим рідним у ці весняні дні відчути повноту життя,
щедроти української землі та родинне тепло.
Нехай Господь дарує Вам любов, радість, мир і злагоду на довгії літа.
Бажаємо всім здоров’я, добробуту й успіхів у добрих ділах! Частіше бути в колі люблячої родини і радіти життю, тому що воно, як відомо, прекрасне!
Начальник управління освіти М. Грицан
Відредаговано Кобилецька_ВС - Понеділок, 22.04.2013, 15:49 |
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: Четвер, 06.06.2013, 11:21 | Сообщение # 7 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
| Про впровадження навчальних
програм «Сімейні цінності»
На виконання листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1/9-235 від 02.04.13року «Про впровадження навчальних програм «Сімейні цінності» повідомляємо, що Міністерство рекомендує в навчальних закладах впроваджувати програми підготовки молоді до створення сім’ї як осередку взаємин, які ґрунтуються на засадах культурних норм і цінностей, формування відповідального батьківства.
Програми «Сімейні цінності» для учнів 8-9 класів (авт. О.В.Мельник, Т.В.Кравченко, Л.В.Канішевська, Г.Г.Ковганич, В.І.Кириченко), розроблені на реалізацію Постанови Верховної Ради України від 20 грудня 2011 року №4183 «Про рекомендації парламентських слухань на тему «Інститут сім’ї Україні: стан, проблеми та шляхи вирішення».
Програми схвалені до використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол №2 від 22 травня 2012 року).
Зміст програми «Сімейні цінності» представлений у варіантах 9,17, 35 та 70 годин, які реалізуються за рахунок варіативної складової навчальних планів загальноосвітньої школи.
|
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: Вівторок, 11.06.2013, 11:29 | Сообщение # 8 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
|
Про впровадження факультативних курсів
працівниками психологічної служби
системи освіти
Для організаційно-методичного забезпечення викладання факультативних курсів працівниками психологічної служби надсилаємо переліки програм факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в початковій школі та електронні переліки програм факультативних курсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах.
Програми схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО № 14.1/12-Г-165 від 15.05.2013 р.). Зміст програм представлений у варіантах з кількістю 17, 35, 52 та 70 годин, які реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.
Зазначений перелік програм друкується в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України», фахових науково-методичних журналах, а також розміщений на сайтах: www.mon.gov.ua, www.psyua.com.ua
|
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: Вівторок, 08.10.2013, 10:06 | Сообщение # 9 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
| До уваги!
На початку вересня українська громадськість разом із засобами масової інформації звертається до проблеми навчання і виховання підростаючого покоління. Жваво обговорюються проблеми підготовки шкіл до нового навчального року, піднімаються проблеми підручників, ведуться дебати про хід чергової шкільної реформи, висвітлюються проблеми вчительства та участь батьків у вихованні своїх дітей.
Посеред усіх цих проблем і дискусій (доречних і необхідних) дискутанти забувають, що і реформи і покращання мали б мати за мету розвиток особистості дитини, формування нового покоління громадян нашої держави, захист молоді від негативних впливів сучасної цивілізації. Реформи в освіті втрачають усякий смисл, крім, можливо, політичного, якщо педагоги і батьки погано знають того, для кого ці реформи здійснюються – учнів.
А чи знаємо ми своїх дітей? Чим вони захоплюються, з ким проводять своє дозвілля, що шукають в інтернеті, з ким спілкуються, ким хочуть стати, про що мріють. У багатьох дорослих, виявляється, немає відповідей на ці, здавалося б, прості запитання.
На ці важливі і для дорослих і, власне для самих дітей може дати відповідь психологічна служба системи освіти. Шкільні психологи і соціальні педагоги постійно вивчають дітей, проводять з ними різного роду опитування, тестування, співбесіди, тренінги. Отже за більш як двадцять років існування служби у психологів накопичився доволі великий обсяг інформації, що характеризує сучасний стан розвитку молоді. Ця інформація може бути суттєвою допомогою для вчителів і батьків, вона допоможе їм глибше розбиратись у тому, що відбувається з дитиною, звідки беруться проблеми і негаразди у поведінці і навчанні. Але, нажаль, дорослі є занадто самовпевненими або байдужими в розумінні проблем учнів. Тому така інформація дуже часто залишається незатребуваною.
Для того, щоб привернути увагу широкої громадськості, вчителів, батьків, керівників освітньої галузі авторським колективом було підготовлено збірку матеріалів, що мають назву: «Невідоме покоління. Автопортрет». За своїм жанром ця невелика книжка не є науковою монографією чи дисертаційним дослідженням, вона є науково-популярним виданням і призначена для широкого кола читачів. Ця книжка – заклик до дорослих звернути увагу на своїх дітей, на їх проблеми та сподівання, на прохання по допомогу, на небезпеки, що несуть дітям сучасні технології і сучасне життя.
Книжка складається з двох розділів. У першому вміщено листи, твори і відповіді на запитання анкети самих дітей. Причому в багатьох випадках збережено навіть стилістику дитячих відповідей та ті граматичні помилки, яких вони припустилися. Другий розділ – збірка результатів досліджень, що проводилися у різні роки різними інституціями. Тут наведено діаграми, графіки, статистику звернень дітей до різного роду громадських організацій і до представників психологічної служби системи освіти.
Автори сподіваються, що ця книжка стане у нагоді батькам, педагогам і практичним психологам у їх роботі, допоможе по-новому подивитись на своїх дітей. Наостанок наведемо післямову, точніше – уривок із твору учениці про школу: «Для сучасних школярів школа – це обов’язок . Єдине, що приваблює в школі – це друзі, однокласники, з якими звичайний шкільний день перетворюється на парк розваг. Бажання йти до школи стає меншим з кожним роком, не тому, що школярі не бажають отримувати знання, а тому, що нас пригнічує ставлення вчителів. Нам образливо, якщо отримуємо несправедливі оцінки, коли замість співчуття та людського розуміння ми чуємо: «Це твої проблеми» або «В мене немає часу щось пояснювати тобі».
Але, все ж таки, ми її любимо! Ми любимо школу, саме тому плачемо на останньому дзвонику, адже розуміємо, що тут пройшло наше дитинство…».
Директор Українського Науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України, доктор психол. наук В.Г. Панок
|
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: Понеділок, 28.10.2013, 12:01 | Сообщение # 10 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
|
Створи свою афішу!
В підтримку кампанії –
«СТОП ЖОРСТОКОСТІ СЛІВ!»
12 жовтня в Україні стартувала міжнародна акція «Стоп жорстокості слів!», яка триватиме до 20 листопада – Всесвітнього дня дитини*. Організатором акції в Україні є Жіночий консорціум України, який підхопив міжнародну ініціативу БІСЕ (Міжнародне католицьке бюро дитини).
Зупинимо насильство над дітьми – припинимо використовувати слова, що ображають інших. Закликаємо людей використовувати тільки добрі слова до дітей та до один-одного.
Наше гасло - Я приймаю інших та їхні відмінності! Я не насміхаюся! Я не зневажаю!
Зробимо наше майбутнє вільним від насильства!
Станьмо вільними від образ і насмішок!
До акції ти можеш долучитися з дому, зі школи чи навіть на вулиці: створи афішу в підтримку акції та надішли її, або її фото до 20 листопада на електронну адресу:
stop-violence@wcu-network.org.ua .
Розроблені афіші будуть презентовані в Парижі 20 листопада* у фотовиставці до Дня молитви та дії, присвяченої дітям та організованої БІСЕ (Міжнародним католицьким бюро дитини), а також на Інтернет-виставці, що відбуватиметься на:
- сайті Жіночого консорціуму України http://wcu-network.org.ua/
- Фесбук - https://www.facebook.com/groups/stop.violence.of.words
- Вконтакті - http://vk.com/stop_violence_of_words
Деталі Ви також можете дізнатися за телефоном +38-044-592-68-54.
* 20 листопада Організація Об’єднаних Націй прийняла Декларацію прав дитини. І цей день визначається як Всесвітній день дітей.
|
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: Вівторок, 04.02.2014, 12:31 | Сообщение # 11 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
| Інтерактивні лекції з проблемних питань дитячої психології
Запрошуємо в Коломийську гімназію 10 лютого 2014 року на першу зустріч циклу інтерактивних лекцій з проблемних аспектів дитячої психології
|
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: Понеділок, 24.02.2014, 19:18 | Сообщение # 12 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
| ПСИХОЛОГІЧНА САМОДОПОМОГА
НА НАЙБЛИЖЧИЙ ПЕРІОД
1. Вірте, що жах закінчиться. Він завжди закінчується. Найтемніша ніч — перед світанком.
Ви не залежите цілком і повністю від оточуючих подій. В кожного з нас є внутрішня автономія, на яку ми опираємося, як реагувати і що робити. Важливо це визнати. І з цього почнеться більш якісна саморегуляція і в дрібницях, і у важливих діях.
2. Щоб морок не переміг, відслідковуйте, коли залипаєте в стані страху, ступору, апатії. Переключайте себе з соцмереж і відеопереглядів, “думок по колу” простими діями — фізичними, побутовими, прибиранням, готуванням їжі.
3. Робіть прості речі, які утримують стабільність дня - разом снідайте і вечеряйте, розмовляючи. Протягом дня зізвонюйтесь просто, щоб почути голос один одного і запитати “Як Ти?”. Серйозний чи трагічний привід для цього не потрібен. Теплий дотик один до одного - це найважливіше. Це повертає до здорових процесів реальності.
4. Допомога собі. Продумайте 3 варіанти розгортання подій свого життя, як Ви собі їх уявляєте.
Найгірший варіант — в чому він для Вас полягає? Що Ви тоді робите? Як себе будете рятувати? Відповідь на це — з позиції - “справлюсь”.
Найблагополучніший варіант? Як він виглядаєу вашому житті? Які нові сили, резерви і вектори руху Вам це додає? Якби Ви в нього вірили більше, щоб Ви по-новому робили вже зараз?
Середній “вялотекучий” варіант розвитку подій — що це означає саме для Вас? Як Ви будете себе в ньому зберігати? В чому Ви будете себе зміцнювати і рухатися в житті до своїх цілей, навчаючись бути більш гнучкими?
Дайте відповіді собі на ці питання, виходячи зі здорового глузду, інтуїції і внутрішньої мудрості, які неможливо до кінця перекрити тривогою. Запишіть відповідь на листочку на кожне питання. І побачите, що “дим страху” руйнується наявними варіантами.
5. Те, що не можете подолати в собі чи у зовнішніх подіях, осмислити і “вкласти в голову” - віддайте Богу, Життю, Любові, Справедливості — Вищій Добрій Силі, як Ви її називаєте.
Людський розум не може відразу і до кінця збагнути сенс величезних процесів. Це потребує багатьох місяців і років. Намагайтеся не рвати собі серце до кінця. Воно буде потрібне для зцілення любов'ю.
6. Про почуття. Всі почуття — і негативні теж — є природними. Давайте їм “витікати”, проговорюйте, виписуйте в переписках. Вивільняйтесь. Важкий і віддалений наслідок війни — це “замороження почуттів”. Це їх відсутність, яка нас робить замкнутими і не чутливими до почуттів любові і близькості, обміну душевним. Прояв — дитина звертається про неприємною ситуацією, а ми їй - “почекай з цими дрібницями, не до цього” і так дуже часто. Зовнішня криза минає, а відкидання і нехтування — залишаються. Вони ще й від попередніх криз не минули. Ми маємо вчитися і горювати, і оживати, і вірити, і діяти.
7. Бережіть сім'ю і стосунки, не замикаючись один від одного. Зараз саме час менше критикувати, більше цінувати. Окремо для жінок. Тих, які серед багатьох докорів своїм чоловікам, одним з останніх — закидали відсутність чоловічості, “бо ти не на Майдані”. Жінка, яка не вміє цінувати чоловіка за менші досягнення, найімовірніше, не зуміє цього зробити й за більші подвиги. Перестаньте їх обзивати “офісним планктоном”. Так, чоловікам сьогодні бракує віри в себе і впевненості. Як і нам, жінкам здебільшого, - вміння їх поважати і визнавати.
На “Майдани” потрібно благословляти за їх доброю волею, а не виштовхувати. Ми не маємо права розпоряджатися їхнім вибором, бо їх життя і смерть належить не нам, а їм самим і Богу.
Благословляючі на Майдан жінки готові стояти під тюрмами, і виходжувати рани. Любити без ока і без руки, ставати фінансовою опорою, коли прийшла біда. До чого готові ті жінки, для яких неучасть у Майдані є “+1 аргумент” в системі докорів, це окрема тема, яка потребує окремого осмислення.
Якщо Ваш дім не схожий на резиденцію, то подякуйте чоловікові, за те, що він не лише не крав, а й не вбивав. Щоб навчитися успішності будуть нові можливості.
Зараз те, як діє жінка може бути або дуже цілющою силою, або руйнівною зброєю. Вибір за нами.
8. Допомога дітям. Мудро дозуйте те, що розповідаєте дітям про події, опираючись на їх вік, чутливість. Приховувати не треба, бо це не реально. Прямі сцени насильства — відсівайте. Слідкуйте за своїми думками і коментарями. Діти збирають інформацію не лише з прямих розмов з ними, а й з коментарів, “кинутих мимоволі”. Саме вони сіють страх, який залишається надовго. У що віритимуть Ваші діти, залежить від Вас. Майже в усьому. Про сьогоднішні події — теж. Дуже важливі всі ритуали — сніданку, обіду, вечері, домашніх розмов. Спокійного виконання уроків. Майже як завжди. Це зберігає відчуття, що життя навколо не руйнується. Дітям, які тривожаться більше, прямо проговорюйте - “ти в безпеці”. Часто. Обнімайте і цілуйте значно більше, ніж раніше. І хваліть за будь-які дрібниці. Якомога більше теплих дотиків.
Попри все — дозволяйте собі відчувати радість кожного дня, кожен чудовий прояв дитини, кожен шкільний успіх. Це — підтримка живого в житті і самого життя. Радість, вдячність, цінність і молитва — це те, що протистоїть мороку.
9. Якщо Ви на роботі, то працюйте, як це для Вас можливо відповідно до реальних обставин. Бо хтось все таки має залишатися на місцях і бути частиною збереження впорядкованості і спокою.
Завжди є люди, які завдяки кризі можуть змобілізуватися і почати робити в житті те, на що не зважилися б в більш спокійні часи. Вчіться у них. Не їхнім діям, а життєвій позиції, вірі, мисленню, стилю життя.
10. МРІЙТЕ!! “Хто знає, заради ЧОГО, витримає будь яке ЯК”. Щоб побудувати майбутнє власними руками, потрібно знати “ЩО САМЕ Я ХОЧУ”. І це не є питання до держави. Не треба зараз “мучити себе питаннями”, ЯК я це робитиму. Це питання наступного етапу. Мрійте дуже конкретно, так, щоб ви майже відчули мрію “на дотик” - своє здоров'я, енергію, роботу, яку Ви хочете, щасливих і успішних дітей — відповідно до Вашого етапу життя. На стан “не знаю, чого хочу” ми отримуємо “нічого”. БУДЬТЕ ДО СЕБЕ ЩЕДРИМИ У СВОЇХ МРІЯХ І РОЗВИВАЙТЕ ВІДЧУТТЯ ДОСТОЙНОСТІ І УСВІДОМЛЕННЯ ТОГО, ЩО ВИ ГІДНІ ЦЕ ПРИЙНЯТИ.
Щоденна тактика життя є легшою, якщо Ви дійсно знаєте свою стратегію. Сумнів потрібен для уточнення деталей, а не для відмови від життєвого шляху.
Поверніться до себе і близьких обличчям і світ відповість взаємністю.
За нашою вірою нам дається.
З любов'ю до України, психолог Христина Карабин.
|
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: Середа, 23.04.2014, 13:04 | Сообщение # 13 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
| Шановні колеги!
Прийміть найщиріші вітання у день професійного свята!
Бажаємо Вам нових професійних звершень, реалізації планів та задумів, розвитку, наснаги і задоволення від роботи!
Хай доля дарує Вам щастя, здоров’я та довголіття!
|
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: П`ятниця, 01.08.2014, 16:21 | Сообщение # 14 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
| [/b]Лист МОН України №1/9-385 від 30.07.2014 "Методичні рекомендації для проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань: уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами та поведінки у надзвичайній ситуації"
Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним. Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів належать:
• вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
- бойові частки ракет;
- авіаційні бомби;
- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди;
• ракети (освітлювальні, сигнальні);
- гранати;
- димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів.
Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
- приносити предмет додому, у табір, до школи.
Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!
Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;
2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);
3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;
4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках. Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:
- припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.
Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити.
Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).
У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».
Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.
У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:
- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
- перевірте, чи потребують допомоги сусіди.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
Отож:
- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.
Поради керівнику навчального закладу:
Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями. На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:
• посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.
У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.
До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.
У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації. Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.
У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.
|
| |
| |
| Кобилецька_ВС | Дата: П`ятниця, 21.11.2014, 16:42 | Сообщение # 15 |
Кобилецька Віра Славівна
Група: ІМЦ
Повідомолень: 44
Нагороди: 0
Статус: Offline
| Інформаційно-методичний центр організував проведення семінару длясоціальних педагогів «Форум-театр, як один із методів роботи соціального
педагога з метою запобігання торгівлі людьми». Семінар проходив у ЗОШ І-ІІІ ст.
№ 2. Методист ІМЦ Віра Кобилецька презентувалароботу психологічної служби з впровадження програми «Особиста гідність, безпека
життя, громадянська позиція». Соціальний педагог Уляна Второва познайомила учасників із упровадженнямінноваційних технологій. Методику форум-театру сьогодні активно використовують
при проведенні профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі, при
вирішення конфліктних ситуацій серед підлітків та обговоренні соціально
значущих проблем, які турбують населення. При цьому не потрібна професійна
акторська підготовка учасників та глядачів. У практичному модулі були
представлені: відео-презентація учнівського форум-театру «Краще майбутнє»,
соціальна реклама учнів 9 класу та власне форум-театр з учасниками семінару.
|
| |
| |
|
|
